Щенята Щенята, Свобода
(Liberté) (2017) на Бієнале Вітні 2017. Зображення Бена Девіса.
До чого це призводить?
«У
2025 році ми всі пливемо за течією. Щоб зрозуміти, що розгортається зараз,
треба розплутати різні нитки: серйозна критика більш цинічних проявів «політики
ідентичності» систематично асоціюється з фанатизмом або
женоненависництвом.
Реакційна політика здобула широку аудиторію тому, що змогла видати себе за
своєрідну популярну критику, вказуючи на очевидну інтелектуальну слабкість і
двозначність ліберальної чесноти. Це низхідна спіраль», — пише Бен Девіс у
статті на Artnet News «Чи буде у світу мистецтва пост-пробудження у 2025 році?»
(«Чи піде світ мистецтва після пробудження у 2025 році?»).
Автор
порушує важливі питання про сучасний стан культури, політики та їх вплив на
сучасне мистецтво. Згідно з матеріалом, опублікованим на
сайті Artnet, глибока зміна культурних парадигм, що відбулася останніми роками,
має безпосередній вплив на мистецьку спільноту.
Кіян Вільямс,
«Руїни імперії II, або Земля ковтає будинок господаря» (2024) на Бієнале Вітні
2024 року. Фото Бена Девіса.
Критика лібералізму
Ліберальні
цінності та політика ідентичності, які довгий час були основою західного
культурного порядку денного, останніми роками стикаються з дедалі більшою
критикою. Серед ключових аспектів цієї критики можна виділити:
- Політика ідентичності. Спочатку спрямована на боротьбу за рівність і
прийняття різноманітності, політика ідентичності в її радикальних формах
все частіше сприймається як причина поляризації в суспільстві. Як зазначає
Бен Девіс, «серйозна критика більш цинічних проявів політики ідентичності
систематично асоціюється з фанатизмом або мізогінією». Це створює бар'єри
для відкритого діалогу та посилює напруженість між різними групами
населення.
- Культурне споживання та
активізм. ЗМІ та культурні інституції
наголошували на мистецтві як на засобі символічного опору, що, за словами
Девіс, «створювало солодку текстуру, яка потенційно відштовхувала саму
аудиторію, до якої вона зверталася, а не приваблювало нових прихильників».
- Інтелектуальна слабкість. Критики лібералізму вказують на недостатню
адаптивність і готовність до ефективного діалогу з опонентами. Реакційна
політика, навпаки, позиціонує себе як «народна критика», що сприяє її
зростанню в масовій культурі.
Політичний вимір
Культурні
зрушення нерозривно пов'язані з політичними процесами. У США зростаюча
поляризація суспільства проявляється як у зміні партійної підтримки, так і в
маніпулюванні громадською думкою:
- Крах консенсусу. Бен Девіс стверджує, що «крах культурного консенсусу
почався задовго до листопада 2024 року». Події президентств Трампа і
Байдена прискорили цей процес.
- Використання слова
"будильник" у політиці.
Термін «пробудження» став інструментом для демонізації ліберальної
політики. Як наголошується в матеріалі, "майже всі погодилися з тим,
що "пробудження" є єдиною причиною падіння підтримки
демократів", що стало сприятливим наративом для консервативних сил.
Вид на інсталяцію
Forensic Architecture, Triple-Chaser (2019). Зображення: Бен Девіс
Мистецтво
в умовах змін
Сучасне
мистецтво чутливе до змін у суспільстві та культурі. Серед ключових тенденцій:
- Переосмислення теми. Митці все частіше звертаються до критики символічного
активізму та надмірної політизації мистецтва. Це дозволяє створити простір
для більш глибокого і щирого діалогу з аудиторією.
- Інновації та нові формати. Поєднання традиційних технік з цифровими технологіями,
а також робота з соціальною та екологічною тематикою допомагає розширювати
межі мистецтва та залучати нову аудиторію.
- Глобалізація та локальні
мотиви. Як зазначається у статті The
Economist, культурні зрушення надають митцям унікальну можливість
інтегрувати місцеві традиції в глобальні контексти.
«Точильник або Принцип мигтіння», 1913, Художня галерея Єльського
університету, Нью-Гейвен. Вікіпедія.
Українське
мистецтво та глобальний контекст
Глобальні
зміни надають українським митцям можливість продемонструвати багату національну
спадщину та актуальність своєї культурної програми:
- Історична спадщина. Українські митці, такі як Давид Бурлюк, Олександр
Архипенко та Казимир Малевич, вже довели, що поєднання національних
мотивів з авангардними напрямками може бути успішним.
- Сучасні досягнення. Твори Марії Примаченко, Жанни Кадирової та Гамлета
Зіньковського підтверджують, що традиційні елементи української культури
можуть стати основою для новаторського мистецтва.
- Марія Примаченко – українська
народна художниця, чий наївний стиль та яскраві образи знайшли відгук у
міжнародної аудиторії. Її картини надихають своїми темами та мотивами, що
глибоко вкорінені в українській традиції.
Отак Іван пана покатав, аж у коляску
впав. Марія Примаченко. Дата: 1983
- Гамлет Зіньковський –
харківський художник, відомий своїм стріт-артом. Його філософські та
дотепні графіті прикрашають вулиці Харкова, привертаючи увагу до
соціальних та культурних проблем.
Гамлет Зіньківський – стрітарт у Харкові
Настане час, коли ми змінемо номери,
попередивши своїх. А рації закинемо на антресолі…
пл. Павлівська, 1/3. Фото: Павло
Бабешко
- Христина Соломуха – художниця,
номінована на престижну премію Aware Nouveau Regard Award. Її творчість
зосереджена на вивченні національної ідентичності та взаємодії минулого і
сьогодення. Джерело.
- Жанна Кадирова – одна з
найуспішніших сучасних українських художниць. Її проекти поєднують
скульптуру, інсталяції та концептуальне мистецтво. У 2022 році її проєкт
зібрав понад 420 тисяч євро на підтримку України.
Palianytsia 2022 - гуманитарный художественный проект. Создан
Жанной Кадировой в марте 2022 года. 25 марта 2022 года проект был впервые
представлен в самоорганизованном пространстве в деревне Березово в Закарпаттии.
20 апреля 2022 года Палианица была продемонстрирована на 59 -й Венецианской
биеннале.
- Участь у глобальному діалозі. Переосмислення культурних цінностей дає українським
митцям можливість не лише зберегти свою ідентичність, а й активно брати
участь у міжнародних діалогах, пропонуючи унікальний погляд на глобальні
проблеми.
Історичний
контекст
Культурні
зрушення завжди відігравали важливу роль у формуванні нових напрямків
мистецтва. Наприклад, модернізм, що виник на початку 20 століття, був реакцією
на індустріалізацію та глобальні зміни. Постмодернізм, у свою чергу, відображав
розчарування в традиційних структурах і пошук нових смислів. Сучасні зміни
продовжують цю традицію, пропонуючи художникам безпрецедентні можливості для
експериментів.
Глобальні
наслідки
Ці
зміни впливають на мистецтво в усьому світі:
- Інтеграція нових тем. Митці з різних країн звертаються до питань соціальної
справедливості, глобалізації та ідентичності, що створює нові можливості
для міжнародної співпраці.
- Посилення культурного обміну. Глобалізація стимулює діалог між різними художніми
традиціями, дозволяючи створювати унікальні проекти, що поєднують локальні
та глобальні елементи.
- Розширення аудиторії. Сучасні технології дозволяють художникам з різних
країн виходити на глобальний рівень, створюючи нові майданчики для
презентації своїх робіт.
Висновок
Переосмислення
культурних парадигм та їх вплив на мистецтво створюють як виклики, так і
унікальні можливості. Українське мистецтво, спираючись на свою багату історичну
спадщину та адаптуючись до сучасних умов, має всі шанси стати важливим
учасником світового культурного простору. Це час для митців не лише реагувати
на зміни, а й активно формувати нові цінності, пропонуючи оригінальні підходи
до вирішення складних проблем сучасності.
Джерела
1.
«Світ мистецтва після пробудження» —
Artnet. https://news.artnet.com/art-world-archives/post-woke-art-world-2595680
2.
«Велике пробудження поп-культури» —
The New York Magazine.
3. «Після епохи пробудження» — журнал The Economist.
Коментарі
Дописати коментар