Перспективи розвитку авторського права та технологій у мистецтві в епоху штучного інтелекту

У сучасному світі, де технології розвиваються з неймовірною швидкістю, питання авторського права та їх застосування у сфері образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва стають дедалі актуальними. З одного боку, штучний інтелект (ШІ) відкриває нові горизонти для творчості, дозволяючи художникам створювати унікальні та складні роботи. З іншого боку, виникають питання щодо того, хто є автором таких творів – людина чи машина, та як захистити авторські права на них.

Це зображення, створене Бюро авторських прав США за допомогою генератора зображень Gemini AI від Google — із підказкою «професійне фото, кіт в очках у халаті, який читає недільну газету та курить люльку, туман, вологий, штормовий, 70 мм, кінематографічний, високодеталізована деревина , кінематографічне освітлення, складний, чіткий фокус, середній кадр, (композиція зображення по центру), (професійна градація кольору), ((яскраве м’яке розсіяне світло)), об’ємний туман, hdr 4k, 8k, реалістичний» — не підпадає під захист авторських прав

Надано Бюро авторських прав США

Згідно з новим звітом Управління авторських прав США, художники можуть захищати авторським правом твори, які вони створили за допомогою інструментів штучного інтелекту (ШІ), але «матеріал, створений виключно ШІ», залишається непридатним для захисту авторським правом. Новий звіт, опублікований у середу (29 січня), пропонує певну ясність у туманному правовому полі та може мати величезні наслідки для творчих індустрій від образотворчого та виконавського мистецтва до кіно та музики.

«Якщо штучний інтелект лише допомагає автору в творчому процесі, його використання не змінює авторське право на результат», — йдеться у звіті під назвою « Авторське право та штучний інтелект, частина 2: Авторське право».”, – йдеться у частині. «З іншого боку, якщо контент повністю створений ШІ, він не може бути захищений авторським правом. Між цими межами різні форми та комбінації людських внесків можуть брати участь у створенні результатів ШІ».

Розвиток технологій штучного інтелекту (ШІ) суттєво трансформує мистецьку сферу, відкриваючи нові горизонти для творчості, але водночас висуваючи серйозні виклики для правового регулювання авторських прав. Алгоритми генерації зображень, такі як Gemini AI, Midjourney і Stable Diffusion, надають художникам безпрецедентні можливості для експериментів та розширення виразності, але разом із цим породжують складні питання щодо авторства, правомірності використання та економічного впливу на традиційні творчі професії.

Згідно з останніми правовими роз’ясненнями Управління авторських прав США, основним критерієм захисту творів є рівень людського внеску в процес їхнього створення. Якщо алгоритм лише допомагає митцю, але остаточний результат формується під його творчим контролем, такий твір може претендувати на правовий захист. Водночас, якщо нейромережа працює автономно без значної людської інтервенції, отримані зображення не визнаються результатом творчої діяльності, що підпадає під охорону авторського права.

Це породжує складні дискусії серед митців та юристів. Наприклад, якщо художник розробляє концепцію, створює ескіз і використовує ШІ для технічної реалізації задуманого, його авторські права визнаються. Проте у випадках, коли користувач вводить загальні текстові запити (промпти) без істотного творчого внеску, такі результати не вважаються об’єктами авторського права. Подібна позиція має далекосяжні наслідки для мистецької екосистеми, оскільки багато митців працюють саме на стику цифрових і традиційних медіа.

З кожним роком зростає кількість судових позовів від художників, які стверджують, що їхні роботи використовувалися для навчання моделей ШІ без належного дозволу. Це особливо актуально для генеративних алгоритмів, що аналізують великі масиви даних і відтворюють стиль та особливості відомих творів. Розробники ШІ, зі свого боку, посилаються на концепцію "добросовісного використання", однак правова практика в цьому питанні залишається неоднозначною.

Крім того, технологічні інновації докорінно змінюють економічну модель мистецтва. Наприклад, китайський стартап DeepSeek демонструє альтернативні підходи до генерації контенту, оптимізуючи витрати на навчання моделей і розширюючи можливості автоматизованого створення зображень. Це суттєво змінює динаміку ринку, оскільки значно знижує вартість виробництва цифрових творів, підвищуючи конкуренцію між митцями та технологічними компаніями. Таким чином, мистецький ринок перебуває у стані трансформації, і питання правового регулювання відіграватиме вирішальну роль у визначенні його майбутнього.

Інтеграція ШІ у мистецтво виходить за межі традиційних підходів до творчості, стимулюючи розвиток міждисциплінарних проєктів. Наприклад, кінетична інсталяція Сугвен Чунг Spectral демонструє, як алгоритми можуть взаємодіяти з нейрофізіологічними процесами людини, створюючи унікальні форми мистецтва. Використовуючи ШІ для аналізу мозкової активності, художниця керує роботизованими системами, які в реальному часі генерують динамічні візуальні композиції. Це відкриває можливості глибшої інтеграції біотехнологій у художню практику, розширюючи межі взаємодії людини та машини.

Согвен Чунг із Spectral , у якому робот малює, торкаючись мозкових хвиль художника

Надано художником

Сугвен Чунг - відома китайсько-канадська художниця та дослідниця, яка працює зі штучним інтелектом (ШІ). Її роботи є новаторськими та досліджують взаємодію між людиною та машиною.

У 2025 році на Всесвітньому економічному форумі в Давосі Чунг представила свою нову кінетичну інсталяцію під назвою "Spectral". Цей проект є результатом десятирічного дослідження художницею взаємодії людини та машини. "Spectral" використовує штучний інтелект, який був навчений на основі малюнків художниці. За допомогою спеціального обладнання роботизована рука малює на прозорому полотні, реагуючи на мозкові хвилі Чунг. Таким чином, думки художниці безпосередньо впливають на процес створення мистецтва. Цей проект є унікальним поєднанням мистецтва, технологій та особистого досвіду художниці. За словами Чунг, "Spectral" відображає її власний медитативний розвиток та досліджує питання ідентичності та творчості в епоху штучного інтелекту.

Художниця зазначає, що її цікавить питання, що означає творити разом з машиною, де закінчується людина і починається машина. За допомогою своїх робіт Чунг прагне переосмислити категорії "людина", "машина", "штучне" та "природне". "Spectral" є заключним етапом проекту DOUG (Drawing Operations Unit: Generation 1-6), який протягом десяти років досліджував людське та машинне маркування. Чунг сподівається, що її робота надихне глядачів на нове розуміння цих категорій та їх взаємозв'язку. Художниця також зазначає, що її цікавить еволюція людської руки в контексті технологічних та соціальних змін. Для неї картина - це не просто зображення, а матеріальний документ руху руки. Рука є місцем м'язової пам'яті та фізичного інстинкту, який керує творчим процесом. 

Чунг розглядає свою роботу з робототехнікою як спосіб оновлення художньої творчості. Вона вважає, що технології можуть допомогти пожвавити мистецьку традицію та відкрити нові можливості для художників. Художниця також підкреслює важливість участі в глобальних розмовах, таких як роль мистецтва у формуванні майбутнього та вплив технологій на творчість. Вона вважає, що мистецтво може допомогти вирішувати глобальні виклики та сприяти кращому розумінню світу навколо нас.

Розмірковуючи про співпрацю в "епоху інтелекту", Чунг зазначає, що інтелект є багатогранним і не обмежується лише людським розумом. Вона вважає, що інтелект є планетарним, багатовидовим та багатоагентним, і що ми повинні навчитися його шукати та розуміти. 

Також спостерігається зростання популярності мистецьких платформ, що використовують блокчейн для підтвердження авторства цифрових творів. NFT (невзаємозамінні токени) стали інструментом, що дозволяє митцям закріплювати права власності на свої роботи в цифровому просторі. Це створює нові можливості для монетизації творчості та контролю за поширенням контенту, хоча водночас породжує дискусії щодо стабільності та етичних аспектів такого підходу.

Швидкий розвиток ШІ у мистецтві формує не лише нові можливості для митців, але й серйозні виклики у сфері правового регулювання. Основним завданням правових систем у майбутньому буде вироблення гнучких і збалансованих підходів до авторського права, які враховуватимуть як інтереси художників, так і технологічних компаній. Ефективне регулювання має забезпечити справедливий розподіл прибутків, гарантії прав власності та сприяти інноваціям у сфері цифрового мистецтва.

Питання авторства та правового статусу творів, створених із застосуванням ШІ, залишаються відкритими і потребують подальших досліджень. Відповідь на ці виклики визначатиме майбутнє мистецтва в цифрову епоху, впливаючи не лише на економіку творчих індустрій, а й на саму природу художнього процесу.